Зміст
“Шахед-136 став одним із найпоширеніших інструментів російських ударів по цивільній інфраструктурі України — і одночасно одним із найбільш вивчених противником.”
З осені 2022 року Росія масово застосовує іранські ударні безпілотники проти українських міст, енергетичних об’єктів і водопостачальних систем. Шахед-136, який у російській армії перейменували на Герань-2, став частиною щоденної реальності для мільйонів українців.
Розберімо, що це за зброя, які її технічні характеристики, скільки летить Шахед і як українська протиповітряна оборона навчилася його збивати.
Що таке Шахед-136 і чому його називають Герань-2
Shahed-136 — це іранський ударний безпілотник класу «камікадзе», розроблений компанією HESA. Він призначений для знищення цілей шляхом прямого влучання з підривом бойової частини в момент зіткнення.
Росія отримала ці дрони від Ірану і перейменувала їх на Герань-2 — очевидно, щоб приховати іноземне походження зброї. Назва змінилася, конструкція — ні. Герань-2 і Шахед-136 є ідентичними апаратами з незначними модифікаціями в окремих компонентах.
Де виробляють Шахед і як він потрапив до Росії
Виробництво Шахед-136 розпочала іранська державна авіабудівна компанія HESA. Перші підтверджені поставки до Росії відбулися влітку 2022 року — це зафіксували розвідки кількох країн і підтвердили уламки збитих дронів в Україні.
Пізніше з’явилися дані про локалізацію виробництва на території Росії. За інформацією західних аналітиків, складання частини дронів відбувається на підприємствах у Татарстані з використанням іранських компонентів. Це дозволило Росії збільшити темпи виробництва і знизити залежність від прямих поставок.

Технічні характеристики Шахед-136
Шахед-136 — відносно простий апарат із характеристиками, що роблять його дешевим у виробництві і складним для перехоплення на певних висотах.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | 3,5 м |
| Розмах крил | 2,5 м |
| Злітна маса | 200 кг |
| Маса бойової частини | 40–50 кг |
| Двигун | Поршневий MD550 або аналог |
| Крейсерська швидкість | 160–185 км/год |
| Максимальна дальність | 1500–2500 км |
| Висота польоту | 60–1000 м |
| Система наведення | GPS/ГЛОНАСС + інерційна |
| Орієнтовна вартість | 20 000–50 000 USD |
Характеристики Шахед-136 роблять його зброєю масованого застосування. Низька вартість дозволяє запускати десятки дронів одночасно, перевантажуючи системи протиповітряної оборони.
Скільки летить Шахед: дальність і швидкість
Дальність польоту Шахед-136 — від 1500 до 2500 км залежно від маршруту і навантаження. Це дозволяє запускати дрони з глибини російської або білоруської території і уражати цілі по всій Україні.
Швидкість польоту — 160–185 км/год. Це відносно повільно порівняно з крилатими ракетами, але саме ця особливість ускладнює перехоплення: дрон летить низько, маскується рельєфом і важко виявляється радарами на малих висотах.
Час польоту від точки запуску до цілі на відстані 500 км — близько 3 годин. Саме тому удари часто відбуваються вночі: дрон запускають увечері, а він досягає цілі до світанку.
Як працює дрон-камікадзе: принцип ураження
Шахед-136 — це зброя одноразового використання. Він не повертається на базу. Вся конструкція підпорядкована одній меті: долетіти до точки і підірватися.
Маршрут програмується перед запуском з урахуванням координат цілі. Система наведення використовує GPS і ГЛОНАСС, доповнені інерційною навігацією — це дозволяє зберігати курс навіть при частковому придушенні сигналу.
У фінальній фазі польоту дрон пікірує на ціль або входить у неї по горизонтальній траєкторії. Бойова частина масою 40–50 кг детонує в момент контакту. Цього достатньо для серйозного ураження трансформаторних підстанцій, насосних станцій, промислових об’єктів і житлових будівель.
Як збити Шахед: методи і засоби протиповітряної оборони
Як збити Шахед — питання, яке українські військові вирішують з осені 2022 року. За цей час сформувалася ціла система протидії, що поєднує різні методи і засоби.
- Зенітна артилерія малого калібру. ЗУ-23-2 та аналогічні системи ефективні проти дронів на малих висотах. Шахед летить повільно і є досяжною ціллю для зенітних гармат.
- Переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК). Стінгер, Igla та інші ПЗРК використовуються для збиття дронів на середніх висотах. Ефективні, але потребують точного наведення.
- Великокаліберні кулемети і стрілецька зброя. У ряді випадків дрон збивають із ДШК або навіть зі звичайної гвинтівки при влучному пострілі в двигун або бойову частину.
- Системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Придушення GPS-сигналу змушує дрон збитися з курсу або впасти. Але цей метод не завжди спрацьовує через інерційне наведення.
- Зенітні ракетні комплекси середньої дальності. Iris-T, Patriot, NASAMS використовуються проти Шахед, але через їх вартість застосовуються вибірково — переважно для захисту критичної інфраструктури.
Найефективніша тактика — ешелонована оборона, коли дрон послідовно зустрічають РЕБ, зенітна артилерія і ракетні комплекси на різних дистанціях.
Які системи ППО ефективні проти Шахед-136
Не всі системи ППО однаково підходять для боротьби з дроном-камікадзе. Шахед летить низько і повільно — це нетипова ціль для систем, розрахованих на швидкісні ракети.
Найбільш ефективними проти Шахед-136 є:
- Iris-T SLM — німецька система ближньої і середньої дальності, добре адаптована до малошвидкісних цілей;
- NASAMS — норвезько-американський комплекс із високою точністю і можливістю одночасного ведення кількох цілей;
- Gepard — німецька зенітна самохідна установка на базі танка, ефективна проти низьколетячих дронів на малих дистанціях;
- Hawk — американський комплекс середньої дальності, модернізований для роботи по малошвидкісних цілях;
- вітчизняні системи на базі ЗУ-23-2 з радарним наведенням — застосовуються масово через доступність і ефективність проти дронів.
Жодна окрема система не дає стовідсоткового результату. Комбінація кількох засобів у єдиній системі управління — єдиний спосіб суттєво підвищити відсоток збитих цілей.
Статистика застосування і відсоток збитих Шахедів
За даними Повітряних Сил України, починаючи з вересня 2022 року Росія запустила тисячі дронів типу Шахед-136 і Герань-2. Статистика збиття змінювалась у міру розвитку системи ППО.
У перші місяці застосування відсоток збитих дронів становив близько 50–60%. У 2024–2025 роках, після отримання західних систем ППО і напрацювання тактики, показник зріс до 70–85% під час окремих нальотів.
При цьому Росія паралельно нарощувала кількість запусків. Масовані удари по 100 і більше дронів за ніч стали стандартною тактикою — навіть при високому відсотку збиття частина дронів досягає цілей.
Найчастіше під удар потрапляють об’єкти енергетики і водопостачання — саме вони є пріоритетними цілями через максимальний вплив на цивільне населення.
“Кожен збитий Шахед — це результат злагодженої роботи десятків людей: від операторів радарів до розрахунків зенітних гармат. Система ППО — це не техніка, це люди.”